- збунтувати
- -у́ю, -у́єш, перех.Док. до бунтувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
збунтувати
Смотреть что такое "збунтувати" в других словарях:
збунтувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збунтований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до збунтувати. 2) у знач. прикм. Який збунтувався, бере участь у бунті, підняв бунт. || перен. Який перебуває в стані неспокою, розбурханості і т. ін. 3) у знач. прикм. Бурхливий, неспокійний … Український тлумачний словник
набунтувати — тую, туєш, Ол. Підмовити, підговорити; збунтувати … Словник лемківскої говірки
