збунтувати

збунтувати
-у́ю, -у́єш, перех.
Док. до бунтувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "збунтувати" в других словарях:

  • збунтувати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • збунтований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до збунтувати. 2) у знач. прикм. Який збунтувався, бере участь у бунті, підняв бунт. || перен. Який перебуває в стані неспокою, розбурханості і т. ін. 3) у знач. прикм. Бурхливий, неспокійний …   Український тлумачний словник

  • набунтувати — тую, туєш, Ол. Підмовити, підговорити; збунтувати …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»